Чи безпечне лікування стовбуровими клітинами?

Можливості сучасної медицини з використанням скальпеля та лікарських засобів мабуть досягнули вершини, а сотні хвороб досі вважаються невиліковними. Також життя кидає нові виклики, як наприклад COVID-19. Відтак, надії учених на подолання генетично обумовлених хвороб, незворотніх змін у тканинах та органах внаслідок старіння чи перенесеного захворювання (інфаркт міокарда, інсульт) та інвалідизації пов’язані з потенціалом стовбурових клітин та генними технологіями.

Багато людей досі термін «стовбурові клітини» помилково пов’язують з ембріональними тканинами, хоча наука навчилася виділяти їх практично з усіх тканин дорослого організму. Саме наявність цих недиференційованих клітин в організмі людини впродовж усього життя забезпечує загоєння ран, зрощення переломів, щомісячне відновлення ендометрію у жінок, постійне кровотворення. Щоправда з віком кількість стовбурових клітин у тканинах зменшується, і відповідно страждає відновний потенціал старечого організму.

Виникнення низки злоякісних пухлин сучасні вчені також пов’язують з «неправильною поведінкою» наявних у тканинах від народження власних стовбурових клітин, які мали б за нормальних умов забезпечувати лише регенерацію. Але ці знання дозволяють розробляти і нові підходи до лікування та профілактики раку.

Регенеративний потенціал стовбурових клітин дорослого організму вже застосовується у лікуванні понад 100 важких хвороб, тим не менше багато людей помилково вважають клітинну терапію все ще дуже новим і мало дослідженим напрямком. Але це не так, бо кістковий мозок і плаценту, найбагатші джерела стовбурових клітин, для лікування ран застосовував ще Батько медицини Гіпократ (5 ст н.е.) та древні воїни.

Поштовхом до більш бурхливого розвитку клітинної трансплантології стали ядерні бомбардування Хіросіми і Нагасакі в 1945 р., після яких японські вчені шукали дієві засоби для відновлення постраждалих. І вже в 1968 р. було виконано першу успішну трансплантацію кісткового мозку, а ця операція є нічим іншим як внутрішньовенним введенням пацієнту гемопоетичних стовбурових клітин.

На сьогодні трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин – «золотий стандарт» і єдиний метод лікування низки природжених та злоякісних захворювань крові, серед яких лейкози та лімфоми. Через складність підбору сумісного донора (ймовірність знайти складає від 1:1 000 до 1: 1 000 000) та травматичність процедури забору кісткового мозку з клубових кісток замість останнього дедалі ширше застосовують периферичну кров (після прийому донором спеціальних ліків) або пуповинну кров.

Європейська асоціація з трансплантації крові та кісткового мозку в 2006 та 2010 рр. офіційно визнавала пуповинну кров співставною кістковому мозку як джерело гемопоетичних стовбурових клітин. Тому, середньостатистичні несвідомі противники клітинної терапії ніколи б не висловлювалися негативно про цей надзвичайно важливий напрямок у медицині, якби розуміли, що коли благочинні організації збирають кошти для проведення хворим лейкозами трансплантації кісткового мозку за кордоном, йдеться саме про введення стовбурових клітин, тобто клітинну терапію.

В процесі глибоких досліджень біології стовбурових клітин вченими було показано, що вони не лише можуть трансформуватися в клітини крові, інших тканин та органів, але й виділяють численні біологічно активні речовини (цитокіни), що можуть лікувати запалення, сприяти росту чи відновленню тканин. Це зумовило застосування стовбурових клітин далеко за межами лікування захворювань крові.

Також варто зазначити, що серед стовбурових клітин розрізняють десятки видів і популяцій, в яких різна функція, а при введенні в організм – інша дія. Так, мезенхімальні стовбурові клітини, яких особливо багато в плаценті, пуповині, пуповинній крові, кістковому мозку володіють вираженим протизапальним ефектом, саме їх активно досліджують у лікуванні COVID-19. А гемопоетичні стовбурові клітини дають початок клітинам крові: лейкоцитам, еритроцитам, тромбоцитам.

Таким чином, окрім захворювань крові, при яких трансплантація стовбурових клітин – протокольних метод лікування, клітинна терапія в рамках клінічних досліджень застосовується у лікуванні розсіяного склерозу, хвороби Крона, остеоартрозу, ішемічної хвороби серця, кардіоміопатії, цирозу печінки, вірусних гепатитів, COVID-19 та ін.

Пацієнти нерідко занепокоєні безпечністю клітинної терапії, адже останні не продаються в аптеці, не кожен лікар вміє кваліфіковано пояснити, що це за лікування, а в мережі десятки повідомлень про ускладнення від нелегального введення препаратів під брендом «стовбурові клітини» в підпільних клініках переважно з косметичною метою. Тому ми узагальнюємо відповіді на найпоширеніші питання пацієнтів щодо безпечності клітинної терапії.

Так,  ускладнення від клітинної терапії можуть бути наступні:

  1. пов’язані з введенням клітин (внутрішньовенно, внутрішньосуглобово, внутрішньосерцево, внутрішньоматково та ін);
  2. пов’язані з побічною дією кріопротекторів та інших реагентів, що застосовувалися при кріоконсервуванні клітин;
  3. пов’язані з небажаним впливом самих введених клітин;
  4. інфекційні ускладнення від введення нестерильного препарату.

Для запобігання ускладнень, пов’язаних з ін’єкцією, слід суворо дотримуватися правил асептики/антисептики, а введення клітин (особливо в тканини) має здійснювати досвідчений фахівець.

Для запобігання ускладнень, пов’язаних з побічною дією кріопротекторів та інших реагентів, що застосовувалися при кріоконсервуванні клітин, слід застосовувати лише клітинні препарати, надані ліцензованим Кріобанком, що має необхідні акредитації, досвід успішної клітинної терапії, відповідний кадровий потенціал.

Для уникнення ускладнень, пов’язаних з небажаним впливом самих клітин, клітинна терапія повинна проводитися строго за показаннями, за необхідності повинно проводитися імунофенотипування чи інші біологічні проби між донором і реципієнтом, досвідчений лікар повинен підібрати необхідну популяцію клітин та дозування.

Доведено, що лікування нативними (натуральними, неманіпульованими) стовбуровими клітинами, зокрема виділеними з пуповинної/периферичної крові чи кісткового мозку, не приводить до пухлинних захворювань. Описані пухлинні захворювання після введення ранніх ембріональних стовбурових клітин. Є висока настороженість щодо можливої пухлинної трансформації індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPS-cells), які в Україні не застосовуються. Також з обережністю слід застосовувати культивовані чи розмножені стовбурові клітини, особливо, якщо Кріобанк/Клініка не мають досвіду виготовлення клітинних препаратів та успішної терапії.

Для запобігання інфекційним ускладненням, які можуть мати місце при введенні нестерильного препарату, клітинна терапія повинна проводитися лише із застосуванням стерильних трансплантатів, хоча в окремих випадках, коли йдеться про врятування життя пацієнта, який не має сумісного донорського біоматеріалу, але має збережені в Кріобанку власні стовбурові клітини пуповинної крові, які виявилися нестерильними, допускається їх введення при згоді пацієнта і адекватній антибіотикотерапії.

Таким чином, клітинна терапія буде високоефективним і безпечним методом лікування лише при дотриманні 2 вимог:

  1. Клітинний матеріал оброблений ліцензованим Кріобанком згідно міжнародних стандартів.
  2. Лікування проводиться на базі ліцензованої Клініки, що має відповідні дозволи, кадровий потенціал та досвід клітинної терапії.

 

 

 

Консультація

Зателефонуйте або напишіть і консультант дасть вичерпні відповіді на всі ваші запитання

consultation