Кардіоміопатія

Кардіоміопатії – це збірна назва для групи ідіопатичних (невідомого походження) захворювань міокарда, в основі розвитку яких лежать дистрофічні і склеротичні процеси в клітинах серцевого м’яза – кардіоміоцитах. Терміном «кардіоміопатія» прийнято позначати первинне ураження серцевого м’яза, не пов’язане із запальним, пухлинним або ішемічним генезом. Основними проявами кардіоміопатії є кардіомегалія (збільшення серця), прогресуюча серцева недостатність і аритмії. При кардіоміопатіях завжди страждає скоротлива функція шлуночків серця.

Причини виникнення первинних кардіоміопатій на сьогоднішній день до кінця не вивчені. Серед ймовірних причин розглядають вірусні інфекції (викликані вірусами Коксакі, простого герпесу, грипу та ін.), ураження кардіоміоцитів токсинами й алергенами, порушення ендокринної та імунної регуляції, а також спадкову схильність, яка обумовлює неправильне формування і функціонування волокон серцевого м’яза.

Основна кількість (більше 50%) випадків кардіоміопатії представлено дилатаційною кардіоміопатією, близько 40% – гіпертрофічною кардіоміопатією і решта – неспецифічними кардіоміпатіями.

При всіх видах кардіоміопатії прогресує серцева недостатність, можливий розвиток артеріальних і легеневих тромбоемболій, порушень провідності серця, важких аритмій (миготливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії), синдрому раптової смерті.

Кардіоміопатії є особливо небезпечним кардіологічним захворюванням у дітей: близько 40% з них вмирають або вимагають трансплантації серця протягом двох років після появи клінічних симптомів. Частота захворюваності на кардіоміопатії у грудних дітей майже в 12 разів вища, ніж в інших вікових групах. Відомо також, що дилатаційна форма кардіоміопатії частіше зустрічається у чоловіків.

Лікування кардіоміопатій. Ефективні методи лікування кардіоміопатій на сьогоднішній день не розроблені, тому всі лікувальні заходи спрямовані на запобігання фатальних ускладнень даного захворювання. Пацієнтам з кардіоміопатіями рекомендовано зниження фізичної активності, обмеження споживання тваринних жирів і солі, відмова від шкідливих звичок і виключення впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища. Описані заходи дозволяють знизити навантаження на міокард і на деякий час сповільнюють прогресування серцевої недостатності.

Серед медикаментозних засобів для зменшення легеневого і системного венозного застою у хворих на кардіоміопатії доцільним є призначення діуретиків (сечогінних препаратів). Для поліпшення скорочувальної функції міокарда застосовуються серцеві глікозиди. Профілактика тромбоемболічних ускладнень включає використання антикоагулянтів і антиагрегантів. Для корекції порушень ритму застосовуються антиаритмічні препарати.

У винятково важких випадках проводять хірургічне лікування кардіоміопатій: септальну міотомію (резекцію гіпертрофованої ділянки міжшлуночкової перегородки) з протезуванням мітрального клапана або трансплантацію серця.
Жінкам, хворим на кардіоміопатії, слід утриматися від вагітності через високу ймовірність материнської смертності.

Прогноз при кардіоміопатіях тривалий час вважався вкрай несприятливим і єдиним методом лікування пацієнта вважалася трансплантація серця. Однак, в останні роки в клінічну практику впроваджено методи лікування кардіоміопатій за допомогою стовбурових клітин, в медицині навіть виник новий напрямок – клітинна кардіоміопластика.

Показано, що введені в кровоносне русло стовбурові клітини заміщають утворену сполучну тканину, що порушує роботу серцевого м’яза, сприяють відновленню міокарда. За рахунок утворення зі стовбурових клітин нових судин (неоангіогенез) поліпшуються трофічні процеси в міокарді, постачання його киснем і живильними речовинами. Після лікування стовбуровими клітинами у хворих кардіоміопатією відзначають збільшення фракції викиду, нормалізацію ритму серцевої діяльності. У пацієнтів також зменшуються ознаки серцевої недостатності (набряки, задишка). З метою клітинної кардіоміопластики в різних країнах світу застосовують гемопоетичні і мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку, пуповинної та периферичної крові, стовбурові клітини жирової тканини і плаценти.

Наша клініка пропонує Вам передові методи лікування за допомогою клітинної терапії, яка подарувала хворим кардіоміопатією реальну можливість отримати втрачене здоров’я.

Клінічний приклад. Хворий Ф., 19 років, перебував з діагнозом дилатаційна кардіоміопатія на листі очікування з приводу пересадки серця. Через відсутність донорського серця, за скеруванням Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова був переведений на лікування в Інститут клітинної терапії. У сімейному анамнезі – смерть сестри у віці 11 років від гострої серцево-судинної недостатності. Основні скарги пацієнта – задишка, що виникає навіть при невеликому фізичному навантаженні, набряки на ногах під кінець дня. Фракція викиду – 26%. Задня стінка лівого шлуночка практично не скорочується.

Пацієнту була проведена трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин. Через 3 місяці фракція викиду зросла до 44%, виникли скорочення задньої стінки лівого шлуночка. Хворий почувається добре, легко переносить звичайне фізичне навантаження. Через 6 місяців стан стабільний, фракція викиду – 44%, знаходиться під спостереженням кардіолога.

Крім позитивної кардіологічної динаміки у хворих кардіоміопатією, в результаті лікування стовбуровими клітинами відновлюються функції печінки, легень, нирок. Ви побачите, як нормалізується маса тіла, зникають набряки та болі, налагоджується сон, зникає нервозність і дратівливість, нормалізується тиск. Лікування кардіоміопатії стовбуровими клітинами є природним процесом відновлення тканин серця. Тому, якщо Ви або Ваші близькі страждають цим складним захворюванням – наша клініка чекає на Вас. Перед відвідуванням Ви можете поставити будь-яке питання, заповнивши спеціальну форму.

На сьогоднішній день Інститутом клітинної терапії спільно з Національним інститутом серцево-судинної
хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України та ДУ “Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН
України” під егідою Координаційного центру трансплантації МОЗ України проводиться клінічне дослідження “Оцінка ефективності застосування стовбурових клітин кісткового мозку, плаценти і їх комбінацій при
лікуванні хворих на ішемічну кардіоміопатію”.